Електрогазозварник здійснює дугове, плазмове, газове зварювання простих деталей, вузлів і конструкцій з конструкційних сталей, кольорових металів і сплав та середньої складності деталей, вузлів, конструкцій і трубопроводів з вуглецевих сталей при всіх положеннях шва, крім сталевих.

Зварка як високовиробничий процес виготовлення нероз'ємних з'єднань находе широке використання при виготовленні металургійного, хімічного, ковальського, енергетичного обладнання, сільськогосподарському та тракторному машинобудівникові, в виробництві будівельних та інших конструкцій. прискорений розвиток визиває швидке зростання кількості чисельності кадрів зварників, працюючих в різноманітних галузях промисловості, а також постійне зростання вимог до їх теоретичних та практичних знань та вмінь.
Засновоположниками електродугової зварки металів та сплавів являються російські вченні та винахідники. Вони перші винайшли способи дугової зварки плавленими електродами, та не плавленими електродами, автоматичні регулятори та зварні генератори.

Загальна характеристика професії:

• з’єднує (зварює) елементи металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів за допомогою зварювального апарату;
• Збирає заготовки (вузли) конструкцій;
• здійснює їхнє транспортування в межах робочого місця;
• налагоджує зварювальне устаткування;
• встановлює необхідний режим зварки;
• здійснює зоровий контроль швів.
• запобігає виникненню напруги і деформацій у виробі.

Основним знаряддям роботи електрозварника ручної зварки є електрод. У процесі роботи електрозварник виконує поступальні і коливальні переміщення електроду, регулює температуру, довжину дуги і процес утворення шва. Для зварювання тонкого металу, кольорових металів, їхніх сплавів і чавуну використовується газовий пальник, в якому відбувається змішування горючого газу з киснем і утворення полум'я. Газозварник, окрім зварювання, виконує роботи з нарізання деталей різної довжини і за різними контурами, здійснює наплавлення, паяння і підігрівання металу. Праця електрогазозварника в основному ручна, виконується індивідуально, при мінімальному діловому спілкуванні. Працює як в приміщенні, так і на відкритому повітрі. Для захисту від теплових і світлових випромінювань використовує спецодяг і маску (щиток), що має захисні кольорофільтри. Режим роботи в основному двозмінний, темп роботи вільний.

Вимоги до індивідуальних особливостей фахівця:

• підвищені вимоги до фізичної сили і витривалості спеціаліста;
• гострота зору і кольоросприйняття;
• гнучкість і рухливість рук, ніг і усього тіла, вестибулярного апарата;
• уміння тривалий час сконцентровувати увагу;
• володіти хорошою зорово-моторною координацією;
• розвинена просторова уява і технічним мисленням;
• акуратність і урівноваженість.

Вимоги до професійної підготовки. Повинен знати:

• фізичні і хімічні властивості чорних і кольорових металів;
• способи їх з'єднання залежно від розмірів деталей;
• конструкцію, принципи і режими роботи зварювальних апаратів;
• властивості електродів і способи їхнього підбору для різних марок зварюваних металів; правила підготовки деталей і вузлів для зварювання;
• причини виникнення внутрішніх напруг і деформацій у зварюваних виробах;
• технічні вимоги до якості зварних з'єднань, заходи запобігання браку і шляхи його усунення.

Вимоги до професійної підготовки. Повинен уміти:

• правильно вибирати потрібний режим зварювання;
• виконувати зварювання різними способами, у різних просторових положеннях;
• зварювати деталі різних конфігурацій і розмірів;
• заварювати раковини та інші дефекти у вузлах;
• виконувати наплавлення зношених деталей;
• здійснювати контроль режимів зварювання;
• виробляти приймання зварних з'єднань.

Медичні протипоказання. Професія протипоказана людям, які страждають на захворювання:

• захворюваннями дихальних органів;
• опорно-рухового апарату (радикуліт, остеохондроз тощо);
• серцево-судинної і нервової систем;
• розладами психіки і мають виражені дефекти зору і слуху.